Місцева демократія під час війни: досвід громад Чернігівщини

16 червня під час Форуму місцевої демократії Чернігівщини учасники говорили про те, як війна змінила місцеву демократію на практиці – від комунікації влади з жителями до підходів до ухвалення рішень, відкритості та громадської участі.

Відкриваючи панельну дискусію «Місцева демократія в умовах війни: чому участь жителів є питанням стійкості громади», модераторка Наталія Дрозд окреслила головні питання розмови: як повномасштабна війна змінила взаємини між владою та жителями, чи зберігається готовність людей брати участь у житті громади та як поєднати відкритість влади з безпековими обмеженнями.

Корюківський міський голова Ратан Ахмедов звернув увагу на те, що війна докорінно змінила правила комунікації між владою та жителями. Сьогодні люди очікують швидкої, зрозумілої та чесної інформації, тому складні управлінські рішення потрібно пояснювати простою мовою. Водночас відкритість не може суперечити вимогам безпеки. Громади мають навчитися знаходити баланс між прозорістю та відповідальністю, відверто пояснюючи причини обмежень і не створюючи додаткових ризиків. На переконання міського голови, демократія залишається незмінною цінністю, однак у воєнний час її головна мета – допомогти зберегти державу та людей.

Юрій Стальніченко, секретар Менської міської ради, запропонував дивитися на стійкість громад через три взаємопов’язані складові – участь, партнерство і довіру. Саме довіра, на його переконання, дозволила громадам вистояти у перші місяці повномасштабної війни, коли рішення часто доводилося ухвалювати без готових алгоритмів. Водночас сьогодні дедалі відчутнішою стає інша проблема – люди поступово втрачають віру у власний вплив на життя громади. Саме тому особисті зустрічі, відкритий діалог та постійне пояснення рішень залишаються незамінними інструментами роботи місцевої влади. Адже довіра виникає не сама по собі – вона формується через щоденну комунікацію.

Заступниця Чернігівського міського голови Вікторія Пекур звернула увагу, що довіра до влади є значно складнішим явищем, ніж може здатися. Соціологічні дослідження демонструють парадокс: люди позитивно оцінюють якість комунальних, медичних чи освітніх послуг, але водночас нерідко висловлюють недовіру до влади загалом. Однією з причин вона назвала недостатнє розуміння розподілу повноважень між різними рівнями влади. Водночас досвід розроблення стратегії розвитку Чернігова показує, що ефективна участь жителів потребує не лише критики існуючих рішень, а й готовності пропонувати власні ідеї та розділяти відповідальність за майбутнє громади.

Досвід Сновської громади представив міський голова Олександр Медведьов. За роки війни змінилися не лише інструменти комунікації, а й самі запити жителів: питання розвитку поступилися місцем питанням безпеки, евакуації, компенсацій, підтримки військових і соціального захисту. У таких умовах особливого значення набуває постійне інформування людей – чесне, зрозуміле і своєчасне. Окремо міський голова наголосив на ролі молодіжних ініціатив, волонтерського руху та міжнародного партнерства, які допомагають громаді залишатися стійкою навіть в умовах постійної небезпеки.

Андрій Богдан, міський голова Городні, говорив про людей як головну умову стійкості прикордонних громад. Попри втому, небезпеку й тривале життя в умовах війни, жителі продовжують підтримувати армію, волонтерські ініціативи та одне одного. Саме тому, на його переконання, влада має залишатися поруч із людьми – не лише через офіційні повідомлення, а насамперед через особисте спілкування. Регулярні зустрічі з жителями допомагають зберігати довіру та краще розуміти потреби громади. Його ключовий висновок прозвучав лаконічно: «Не буде людей – буде сіра зона».  

Підсумовуючи дискусію, учасники погодилися: стійкість громади визначається не лише рішеннями влади, а й готовністю жителів брати участь у спільних справах, підтримувати одне одного та зберігати довіру навіть у найскладніших умовах.

Саме партнерство, відповідальність і відкритий діалог залишаються основою розвитку громад Чернігівщини під час війни.

Форум організовано ГО «Центр Доброчин» у межах проєкту «Краща спроможність Центру Доброчин бути «сильним голосом», захисником і ресурсом для відкритого демократичного суспільства», що є частиною проєкту «Імпульс». Проєкт «Імпульс» реалізується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження, Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції.