Відновлення громад через участь: практичний досвід Чернігівщини

16 червня під час Форуму місцевої демократії Чернігівщини відбулася панельна дискусія «Відновлення громад і участь жителів: як ухвалювати рішення разом». Учасники обговорили, як в умовах війни забезпечити реальну участь жителів у визначенні пріоритетів відновлення, поєднати відкритість із безпековими обмеженнями та зробити процеси відбудови прозорими, інклюзивними й орієнтованими на потреби людей.

Панель стала майданчиком для обміну практичним досвідом громад Чернігівщини, які працюють в умовах постійних безпекових викликів, відновлюють пошкоджену інфраструктуру, залучають міжнародну підтримку та водночас шукають ефективні механізми взаємодії з жителями.

Учасниками дискусії стали:

• Дмитро Федоров, Новобілоуський сільський голова;
• Олена Бутурлим, Ічнянський міський голова;
• Андрій Головач, Киїнський сільський голова;
• Світлана Драч, заступниця Ріпкинського селищного голови.

Модерувала роботу панелі Наталія Шакун, кандидат філософських наук, доцент Національного університету «Чернігівська політехніка».

Під час першого блоку дискусії учасники зосередилися на питаннях залучення жителів до визначення пріоритетів відновлення. Спікери наголошували, що після початку повномасштабного вторгнення структура потреб громад суттєво змінилася. Якщо на початковому етапі ключовими були питання безпеки, гуманітарної підтримки та забезпечення базових потреб населення, то сьогодні громади дедалі більше переходять до стратегічного планування відновлення та розвитку. Водночас усі учасники дискусії підкреслили, що жодне рішення не може бути ефективним без врахування думки мешканців. Саме тому у громадах активно використовуються громадські обговорення, зустрічі зі старостами, електронні консультації, опитування та прямі комунікації з жителями.

Окрему увагу було приділено питанню залучення тих категорій населення, які традиційно менш активно беруть участь у громадському житті. Йшлося про молодь, внутрішньо переміщених осіб, людей старшого віку та жителів віддалених населених пунктів. Учасники наголосили, що сучасне відновлення має бути інклюзивним і враховувати потреби всіх груп населення, адже саме це створює підґрунтя для соціальної згуртованості та довгострокової стійкості громад.

Другий блок був присвячений питанням прозорості та довіри під час реалізації відновлювальних проєктів. Спікери поділилися практиками інформування жителів про використання бюджетних коштів, залучення донорських ресурсів та реалізацію проєктів відновлення. Учасники відзначили, що в умовах війни особливо важливим є пошук балансу між відкритістю інформації та необхідністю дотримання безпекових обмежень. Водночас довіра до місцевої влади формується насамперед через послідовність рішень, відкриту комунікацію та готовність до діалогу навіть у складних ситуаціях.

Жваву дискусію викликало питання ефективності існуючих механізмів громадського контролю за процесами відновлення. Учасники погодилися, що формальних інструментів сьогодні достатньо, однак їх результативність значною мірою залежить від активності самих жителів, якості комунікації та готовності влади до відкритого партнерства.

Третій тематичний блок стосувався ролі громадських організацій, благодійних фондів та партнерських мереж у процесах відновлення. Спікери відзначили, що після 2022 року співпраця між місцевим самоврядуванням та громадським сектором суттєво посилилася. Саме громадські організації часто виступають каталізаторами змін, допомагають залучати додаткові ресурси, реалізовувати соціальні ініціативи та забезпечувати участь жителів у прийнятті рішень. Учасники наголосили, що подальший розвиток громад неможливий без системної взаємодії між владою, громадянським суспільством, бізнесом та міжнародними партнерами.

Особливу увагу під час дискусії було приділено специфіці відновлення прикордонних територій. Громади Чернігівщини продовжують жити та працювати в умовах постійних безпекових ризиків, що впливає як на планування розвитку, так і на громадську активність населення. Учасники обговорили практики поєднання стратегічного бачення майбутнього із необхідністю оперативно реагувати на щоденні виклики воєнного часу. Було підкреслено, що саме стійкість громад, здатність до самоорганізації та ефективна взаємодія між владою і жителями стають ключовими чинниками успішного розвитку прикордонних територій.
Підсумовуючи роботу панелі, кожен зі спікерів визначив власний ключовий принцип успішного відновлення громади.

Попри різний досвід та особливості громад, усі учасники зійшлися на тому, що основою будь-яких відновлювальних процесів залишаються люди, довіра та партнерство. Саме залучення жителів до ухвалення рішень, відкритість влади та готовність до спільної відповідальності створюють фундамент для відновлення не лише інфраструктури, а й соціальної тканини громад.

Завершилася панель активним обговоренням із залом та обміном практичними напрацюваннями. Ідеї та пропозиції, озвучені під час дискусії, стали важливою складовою подальшої роботи Форуму та були враховані під час формування рекомендацій щодо посилення місцевої демократії, розвитку партнерств і забезпечення стійкості громад Чернігівщини.
Робота панелі ще раз продемонструвала, що успішне відновлення громад неможливе без участі людей. Саме довіра, відкритий діалог, партнерство та спільне бачення майбутнього стають сьогодні найважливішими ресурсами для розвитку територій і зміцнення демократичної стійкості України.

Форум організовано ГО «Центр Доброчин» у межах проєкту «Краща спроможність Центру Доброчин бути «сильним голосом», захисником і ресурсом для відкритого демократичного суспільства», що є частиною проєкту «Імпульс». Проєкт «Імпульс» реалізується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження, Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції.