Бюджет участі: досвід Чернігова

Невід’ємною складовою розвитку громадянського суспільства є підвищення ролі громадськості у прийнятті рішень та вирішенні нагальних питань на місцевому рівні. Одним із механізмів цього процесу в Україні упродовж останніх років виступає громадський бюджет (бюджет участі чи партисипаторний бюджет, залежно, як його називають). Чернігів завдяки співпраці з Фундацією польсько-української співпраці ПАУСІ, став одним із пілотних міст впровадження бюджету участі в Україні.

Від теорії – до практики

Бюджет участі передбачає, що жителі міста чи іншого населеного пункту долучаються до розподілу частини місцевого бюджету (найчастіше, це 1% від власних надходжень, або певна фіксована сума). Кожен із мешканців має можливість написати свій проект, заручитися підтримкою однодумців (у вигляді підписів за запропоновану ідею, для Чернігова – це 15 підписів), і подати документи до міської ради. Переможець визначається за підсумками загального голосування (паперового чи он-лайн). Важливо, щоб запропонована ідея мала значення для всіх мешканців міста і її можна було реалізувати упродовж одного року.

У Чернігівській міській раді була створена робоча група, яка напрацювала Положення «Про громадський (бюджет участі) м. Чернігова». У серпні 2015 року документ був схвалений депутатами міської ради, а в бюджеті 2016 року виділено 4,8 млн грн на проекти, запропоновані жителями Чернігова. Впровадження бюджету участі супроводжувалося активною інформаційною кампанією – розміщенням зовнішньої реклами, публікаціями у ЗМІ, тематичними програмами в ефірі місцевих каналів радіо і телебачення. Чи не найважливішу роль в інформаційній складовій процесу відіграла організація зустрічей із мешканцями у мікрорайонах міста, учасники яких мали змогу отримати відповіді на всі питання, а також напрацювати практичні навички підготовки власних проектів бюджету участі. У перший рік впровадження до голосування бюджету участі у Чернігові, за рішенням робочої групи, було допущено 56 проектів, 17 з них стали переможцями та були реалізовані. Значна частина поданих проектів стосувалися вирішення питань благоустрою територій, виконання ремонтних робіт у школах та дитячих садках тощо.

Серед переможців виокремлюються проекти, що мають соціальне значення для багатьох жителів міської громади Чернігова: створення служби соціального таксі у м. Чернігові для людей з обмеженими можливостями, відкриття інформаційно-культурного центру «Файнбук» у мікрорайоні Масани – одному з віддалених районів міста. Також переміг проект, що передбачав створення серії муралів на будинках Чернігова.

Бюджет участі по-чернігівськи

Як зазначає заступник голови робочої групи із впровадження бюджету участі у Чернігові, начальник фінансового управління міської ради, у кожного міста є власний досвід впровадження бюджету участі. Це стосується і документів, що регулюють цей процес, й окремих деталей. Вона переконана, що «універсальних рецептів» та «ідеальних моделей» бюджету участі просто не існує. Кожне місто прокладає власний шлях, використовуючи досвід інших, пристосовуючи його до своїх умов. Приміром, у Чернігові спочатку був поділ проектів за капітальними видатками (вартість до 1,2 млн грн) і поточними (до 360 тис. грн). Цього року внесено зміни до відповідного положення і проекти поділяються на великі (вартістю до 1,5 млн грн) та малі (фінансування до 300 тис. грн.). Також змінено розподіл коштів, якщо раніше це було 50:50%, то тепер 75:25%. Ще раніше допущено до голосування чернігівців із 16 років, хоча у першому варіанті положення передбачалося голосування тільки із 18 років. Серед цьогорічних нововведень – запровадження електронного голосування. Водночас, паперове голосування теж буде збережено, аби надати і представникам старшого покоління не залишатися осторонь проектів бюджету участі та впливу на життя у місті. Відбулися зміни і в внутрішніх питаннях забезпечення процесу проходження бюджету участі. Якщо раніше був відповідальний за прийом документів відділ інформаційної діяльності, то після реорганізації цими питаннями опікується відділ звернень громадян Чернігівської міськради. Варто зауважити, що і кошторис бюджету участі значно зріс. На 2018 рік чернігівцям запропоновано долучитися до розподілу 9,6 млн грн, що удвічі більше, аніж у перший рік реалізації бюджету участі.

У 2016 році у рамках бюджету участі було подано 75 заявок, до голосування допущено 61 проект. Нині триває реалізація 28 проектів, традиційно найбільше проектів у сфері освіти, охорони здоров’я, благоустрою міста, соціального та гуманітарного напрямів. На 2018 рік чернігівці уже запропонували аж 99 проектів, голосування за них ще не розпочалося.

На думку Олени Лисенко, у Чернігові ідея бюджету участі є успішною. Чернігівці різного віку прагнуть зробити своє місто кращим, вирішити ті проблеми, що здаються для них найважливішими. А відтак, діалог влади і громадськості вийшов на якісно новий рівень. Порушені питання отримують своє вирішення, в окремих випадках, і навіть без перемоги в бюджеті участі. Таким прикладом є створення пайп-парку на території Центрального парку культури та відпочинку. На жаль, цей проект не став переможцем, однак місцева влада, розуміючи важливість створення місця для розваг активної молоді, передбачила окремо фінансування цього проекту з коштів міського бюджету.

Ірина Синельник
спеціаліст інформаційного відділу
Організація Центр Доброчин

Довідково: Проект «Впровадження в Україні 10 принципів успішного залучення громадян до процесу прийняття рішень від ОЕСР виконується Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України» в партнерстві з Регіональними ресурсними центрами з розвитку самоорганізації та місцевої демократії в Луганській, Волинській та Чернігівській областях за підтримки МФ «Відродження». Проект спрямовано на підвищення рівня залучення громадян до процесу прийняття рішень на місцевому рівні та збільшення поінформованості населення про практики та можливості залучення до процесу прийняття рішень в чотирьох обласних центрах України. Оцінку рівня залучення громадян до вироблення міської політики розроблено на основі змісту «10 керівних принципів залучення громадян до вироблення політики ОЕСР». Позиція Міжнародного Фонду «Відродження» може не співпадати з думками та точками зору авторів. Думки та позиції авторів також не відображають думки та позиції ОЕСР.